Природні зони відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття та підтримуванні екологічних процесів і природних циклів, які є корисними для природного та людського середовища. Природні зони також є потенційними економічними центрами, залучаючи до рекреаційних користувачів і навколо них.
Захищена територія — це чітко визначений географічний простір, визнаний, присвячений і керований за допомогою юридичних або інших ефективних засобів для досягнення довгострокового збереження природи з пов’язаними екосистемними послугами (Міжнародний союз охорони природи).
Цей показник відображає питання «біорізноманіття та екосистемні послуги», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок у цілі «збереження та поліпшення довкілля» міста, як визначено в ISO 37101.
Відсоток територій, призначених для природного захисту, обчислюють як загальну площу земель природного захисту та/або біорізноманіття (чисельник), поділену на загальну площу землі міста (знаменник). Результат множать на 100 і виражають у відсотках. Області, призначені для природного захисту та/або біорізноманіття, повинні стосуватися районів, що перебувають під муніципальними, комунальними, природними та/або місцевими схемами захисту/ біорізноманіття.
NO2 (діоксид азоту) є основним забруднювачем повітря, який може мати значний вплив на здоров’я людини та довкілля. NO2 сприяє утворенню фотохімічного смогу і за перевищених допустимих норм може збільшити ймовірність розвитку респіраторних проблем. Діоксид азоту запалює слизову оболонку легенів, і це може знизити імунітет до легеневих інфекцій. Це може спричинити такі проблеми, як хрипи, кашель, застуда, грип і бронхіт. Підвищений рівень діоксиду азоту може мати значний вплив на людей з астмою, оскільки він може спричинити частіші й інтенсивніші напади. NO2 хімічно перетворюється на азотну кислоту і сприяє кислотному дощу. Азотна кислота може призвести до корозії металів, вицвітання тканини і деградації гуму. При депонуванні він також може сприяти підкисленню озер, пошкоджувати дерева та культури, що може призвести до значних втрат врожаю.
Цей показник відображає питання «проживання та робочого середовища» і «здоров’я та догляду в спільноті», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок у цілі «збереження та покращення довкілля» та «добробуту» міста, як визначено в ISO 37101.
Концентрацію NO2 обчислюють як суму добової концентрації за весь рік (чисельник), поділену на 365 днів (знаменник). Результат виражають як середньорічне значення для добової концентрації NO2 у мікрограмах на кубічний метр (мкг/м3).
Добову концентрацію визначають усередненням погодинних концентрацій протягом добового (24-годинного) періоду з усіх станцій моніторингу в межах міста.
Міста повинні описувати розташування кожної станції моніторингу, щоб передати місцеву репрезентативність виміряних значень (наприклад, аеропорт, центр міста, індустріальний парк). В ідеалі, для визначення просторового середнього значення для міста потрібно використовувати кілька станцій.
Користувачі цього стандарту також повинні звернути увагу на частоту експозицій NO2. Пік експозиції визначають обчисленням кількости разів, коли середньоквадратичне значення перевищує 200 мкг/м3 NO2 за календарний рік. Довготривалу експозицію визначають обчисленням кількости разів, коли середньодобове значення перевищувало 40 мкг/м3 NO2 протягом календарного року.
SO2 (діоксид сірки) є основним забруднювачем повітря, який може мати значний вплив на здоров’я людини та довкілля. Ефекти, спричинені високим рівнем SO2, охоплюють проблеми з диханням, респіраторні захворювання, зміни в захисті легень і погіршення респіраторних і серцево-судинних захворювань. Люди з астмою або хронічними захворюваннями легень або серця є найбільш чутливими до SO2. Він також завдає шкоди деревам і посівам сільськогосподарських культур. SO2, поряд з оксидами азоту, є основними попередниками кислотних дощів. Це сприяє підкисленню озер та струмків, прискоренню корозії будівель, зниженню видимости. SO2 також спричиняє утворення мікроскопічних кислотних аерозолів, які мають серйозні наслідки для здоров’я, а також сприяють зміні клімату.
Цей показник відображає питання «проживання та робочого середовища» і «здоров’я та догляду в спільноті», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок у цілі «збереження та покращення довкілля» і «добробуту» міста, як визначено в ISO 37101.
Концентрацію SO2 обчислюють як суму денної концентрації за весь рік (чисельник), поділену на 365 днів (знаменник). Результат виражають як середньорічну середню концентрацію SO2 у мікрограмах на кубічний метр (мкг/м3).
Добову концентрацію визначають усередненням погодинних концентрацій протягом добового (24-годинного) періоду з усіх станцій моніторингу в межах міста.