Освіта є одним з найважливіших аспектів людського розвитку. Цей показник стосується проблеми освітніх можливостей, вказуючи на те, наскільки поширеною є формальна освіта в місті серед населення шкільного віку. Звітність щодо диференційованого охоплення за гендерною ознакою відповідає цілям сталого розвитку, цілі 5: досягнення тендерної рівности та розширення прав і можливостей усіх жінок і дівчат.
Цей показник відображає питання «освіти та розбудови потенціалу», як визначено в ISO 37101. Він може дозволити оцінити внесок у цілі «соціальної згуртованости», «адаптивності» та «благополуччя» міста, як визначено в ISO 37101.
Відсоток школярок обчислюють як кількість населення жіночої статі шкільного віку міста, які навчаються на початковому та середньому рівнях у державних і приватних школах (чисельник), поділену на загальну кількість освітніх шкіл міста корінного населення (знаменник). Результат потім множать на 100 і виражають у відсотках.
Необхідно повідомляти про частку вступу до державних і приватних шкіл. Міста повинні зазначити, чи долучені дані про приватну школу. У багатьох містах приватні школи є важливим компонентом освіти в місті. Приватні школи повинні бути визнані як такі, що забезпечують реальну, добросовісну освіту. Багато міністерств чи відомств освіти мають програму, яка визнає такі школи. Потрібно враховувати зарахування до релігійних шкіл та домашніх шкіл, якщо такі визнані.
Один неповний робочий день, що становить половину дня або більше, зараховують як запис на повний робочий день.
Якщо географічні показники шкільних округів і міста різні, потрібно використовувати найкраще судження, щоб пов’язувати дані про реєстрацію до меж міста.
Первинну освіту вважають першим етапом базової освіти. Вона зазвичай охоплює шість років навчання на стаціонарному навчанні, при цьому юридичний вік вступу зазвичай не молодше ніж 5 років або старше 7 років. Початкову освіту відносять до дітей у віці 5—12 років або від 1-го класу до 5-го чи 6-го класу, як це визначено місцевими системами освіти. Середню освіту вважають другою стадією базової освіти, і вона позначає кінець обов’язкової освіти, де вона існує. Середній вік учнів — від 10 до 13 років. Середня освіта зазвичай закінчується приблизно через 12 або 13 років після початку початкової освіти (або приблизно у віці 18 років). Середню освіту також відносять від 6-го або 7-го класу до 12-го класу, як визначено місцевими системами освіти.
Ступінь виживаности оцінює владу і внутрішню ефективність системи освіти. Ступінь виживаности до п’ятого класу початкової освіти становить особливий інтерес, оскільки це зазвичай вважають необхідною умовою сталої грамотности. Цей показник часто використовують як оцінку цілей сталого розвитку, цілі 4: якісна освіта.
Цей показник відображає питання «освіти та розбудови потенціалу», як визначено в ISO 37101. Він може дозволити оцінити внесок у цілі «соціальної згуртованости», «адаптивності» та «благополуччя» міста, що визначені в ISO 37101.
Відсоток учнів, які закінчують початкову освіту (коефіцієнт виживаности), обчислюють як загальну кількість учнів міста, що належать до шкільних груп, які закінчують останню оцінку початкової освіти (чисельник), поділену на загальну кількість учнів міста шкільної групи, тобто тих, які спочатку були зараховані до першого класу початкової освіти (знаменник). Результат потім множать на 100 і виражають у відсотках.
Рівень виживання в початковій освіті має відношення до відсотка групи учнів, які навчаються в першому класі початкової освітньої школи та досягли остаточної оцінки. Якщо дані класифікують за державними та приватними секторами освіти, містам пропонують вказати відповідні показники виживання для цих секторів під час звітування про загальну виживаність.
Цей показник обчислює учнів, що належать до шкільної групи, які досягли кожного наступного рівня початкової освіти, не провалюючись або переходячи до іншої юрисдикції.
Ця методологія адаптована з технічних керівництв ЮНЕСКО з освітніх показників.
Ступінь виживаности вимірює владу і внутрішню ефективність системи освіти.
Цей показник відображає питання «освіти та розбудови потенціалу», як визначено в ISO 37101. Він може дозволити оцінити внесок у цілі «соціальної згуртованости», «адаптивності» та «благополуччя» міста, як визначено в ISO 37101.