Оціночна вартість комерційних та промислових об’єктів у відсотках від загальної оціночної вартости всіх об’єктів нерухомости забезпечує розуміння поєднання оцінених значень об’єктів, а також стабільности оціночної бази. Тенденція до зменшення частки комерційних та промислових цінностей може означати зниження економічної бази. Надмірне споживання житлових оцінок може вплинути на доступність.
Цей показник відображає питання «економіки та сталого виробництва і споживання», як визначено в ISO 37101. Він може дозволити оцінити внесок у цілі «привабливости» та «адаптивності» міста, як визначено в ISO 37101.
Оціночну вартість комерційних і промислових об’єктів у відсотках від загальної оціночної вартости всіх об’єктів нерухомости обчислюють як загальну оцінену вартість комерційних і промислових об’єктів (чисельник), поділену на загальну оціночну вартість усіх об’єктів нерухомости (знаменник). Результат потім множать на 100 і виражають у відсотках. Комерційну та промислову нерухомість потрібно відносити до тих, які були призначені містом для комерційного та промислового використання.
Особи, що проживають у місті на повній зайнятости, є показником економічного здоров’я міста та успішної економічної політики міста.
Для міст, які не можуть повідомити про зайнятість на рівні міста, потрібно вказати рівень звітности.
Цей показник відображає питання «спільного життя, взаємозалежности та взаємности» й «економіки та сталого виробництва і споживання», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок до «соціальної єдности», «добробуту» у цілі «привабливости» та «адаптивності» міста, як визначено в ISO 37101.
Відсоток осіб, зайнятих на повний робочий день, обчислюють як кількість осіб, які працюють на повну ставку (чисельник), поділену на загальну кількість робочої сили (знаменник). Результат потім множать на 100 і виражають у відсотках. До числа осіб, які проживають у місті, що працюють повний робочий день, належать резиденти, які є самозайнятими, і долучають лише тих, хто працює щонайменше 35 год на тиждень на одній роботі та мають працездатний вік (Міжнародна організація праці).
Рівень безробіття є, ймовірно, найбільш відомим і найбільш використовуваним показником ефективности ринку праці. Рівень безробіття серед молоді є ключовим показником для кількісної оцінки та аналізу поточних тенденцій на ринку праці та проблем молоді, які вважаються більш чутливими до змін на ринку. Молодіжне безробіття може мати шкідливий вплив на окремих осіб, громади, економіку та суспільство в цілому. Безробітні або неповноправна молодь менш здатні ефективно сприяти розвитку громади та національному розвитку і мають менше можливостей для реалізації своїх прав як громадян.
Цей показник відображає питання «спільного життя, взаємозалежности та взаємности», «освіти та розбудови потенціалу» та «економіки та сталого виробництва і споживання», як визначено в ISO 37101. «Благополуччя», «привабливости» та «адаптивності» міста, як визначено в ISO 37101.
Рівень безробіття серед молоді обчислюють як загальну кількість безробітної молоді міста (чисельник), поділену на робочу силу молоді в місті (знаменник). Результат множать на 100 і виражають у відсотках.
Безробітну молодь потрібно відносити до осіб старше працездатного віку та до 24 років, які не мають роботи, активно шукають роботу за останній період (останні чотири тижні) і в даний час доступні для роботи (зареєстрованих студентів не враховують). Молодь, яка не шукає роботу, але має майбутній ринок праці (механізми для майбутнього початку роботи), вважають безробітною (Міжнародна організація праці, http://youthstatistics.org/). Зневірених (у пошуках роботи) працівників або прихованих безробітних не потрібно враховувати як частину робочої сили і тому не вважати безробітними. Неактивний пошук роботи стосується людей, які не вживали активних заходів для пошуку роботи (наприклад, пошук роботи, інтерв’ю, інформаційні зустрічі) протягом певного періоду (зазвичай останні чотири тижні).
Робоча сила молоді стосується всіх осіб, які перебувають у працездатному віці та до 24 років, які зайняті або безробітні протягом зазначеного періоду.
Показник щодо кількости підприємств на 100 000 осіб дає можливість отримати інформацію про рівень економічної діяльности та економічні показники міста. Він дає змогу визначити загальний бізнес-клімат у юрисдикції та ставлення до підприємництва. Сильна підприємницька діяльність тісно пов’язана з динамічною та зростаючою економікою. Кількість підприємств також використовують для забезпечення конкурентоспроможности міста.