Рівень безробіття вважають одним з найбільш інформативних показників ринку праці, що відображає загальну ефективність ринку праці та здоров’я економіки в цілому. Його використовують для вимірювання невикористаних робочих місць та відстеження ділових циклів. Коли економічне зростання є сильним, рівень безробіття, як правило, є низьким, а коли економіка стабілізується або перебуває у стані рецесії, рівень безробіття, як правило, є вищим.
Цей показник відображає питання «життя разом, взаємозалежність і взаємність» та «економіки і сталого виробництва та споживання», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок до «соціальної згуртованости», «добробуту» у цілі «привабливости» та «адаптивності» міста, як визначено в ISO 37101.
Рівень безробіття міста обчислюють як кількість первинних мешканців працездатного віку, які протягом референтного періоду обстеження не мали оплачуваної роботи або самозайнятости, але були доступні для роботи та пошуку роботи (чисельник), поділену на загальну кількість робочої сили (знаменник). Результат множать на 100 і виражають у відсотках.
Безробіття повинно стосуватися осіб без роботи, які активно шукають роботу за останній період (останні чотири тижні) і в даний час доступні для роботи. Осіб, які не шукали роботи, але мають майбутню частку ринку праці (механізми для майбутнього початку роботи), вважають безробітними (Міжнародна організація праці). Звільнені працівники або приховані безробітні повинні звертатися до осіб, які не активно шукають роботу, оскільки вважають, що перспективи її виявлення є надзвичайно малими або обмежені мобільністю робочої сили, стикаються з дискримінацією та/або структурними, соціальними та культурними бар’єрами. їх не враховують як частину робочої сили і тому не вважають безробітними. Неактивна робота повинна стосуватися людей, які не вживали активних заходів для пошуку роботи (наприклад, пошук роботи, інтерв’ю, інформаційні зустрічі) протягом певного періоду (зазвичай останні чотири тижні).
Робочу силу потрібно приписувати до суми загальної кількости зайнятих і безробітних, які є працездатними і які є первинними жителями міста.
Для міст, які не можуть повідомити про безробіття на рівні міста, потрібно вказати рівень звітности.
Якщо дані класифікують за статтю, містам пропонують вказати відповідні рівні безробіття для чоловіків і жінок під час звітування про загальний рівень безробіття.
Основні теми соціальної відповідальности прав людини та практики праці згідно з ISO 26000 можуть бути розглянуті й особливо корисні для дитячої праці.
Основні принципи та права на роботі Міжнародної організації праці (МОП) охоплюють ліквідацію дитячої праці поряд з правом на свободу об’єднань та колективних переговорів, ліквідацію примусової праці та ліквідацію дискримінації у сфері зайнятости або занять. Ці фундаментальні принципи і права на виробництві взаємозалежні. Порушення однієї категорії прав на роботі часто негативно позначається на повазі та реалізації інших прав. І навпаки, визнання, пропаганда та реалізація однієї категорії прав можуть мати позитивний вплив на повагу та реалізацію інших.