Відсоток населення міста, що обслуговується питною водою, є показником здоров’я та якости життя міста, а також важливим компонентом цілей сталого розвитку, цілі 6: Забезпечення доступности та сталого керування водою та санітарії для всіх.
Цей показник відображає питання «інфраструктури спільноти» й «охорони здоров’я та догляду у громаді», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок у цілі «добробуту» та «стійкости» міста, як визначено в ISO 37101.
Відсоток населення міста з обслуговуванням питного водопостачання обчислюють як загальну кількість людей, які обслуговуються питною водою (чисельник), поділену на загальну кількість населення міста (знаменник). Результат потім множать на 100 і виражають у відсотках.
Питною водою вважають воду, яка була оброблена і підтверджена безпечною для споживання людиною. Служба постачання питної води повинна стосуватися послуги, яка постачає питну воду через трубу або аналогічний канал, підключений до мережі. Якщо будинок або група будинків має «материнську» трубу, приєднану або тимчасово, або постійно, її вважають такою, що має доступ до питної води.
Загальну кількість людей, яким надається питна вода, обчислюють як загальну кількість домогосподарств у місті, підключених до служби питного водопостачання, помноженої на поточний середній розмір домогосподарства міста.
Результати показують лише те, чи має будинок доступ до питної води, а не якість доставки, рівні втрат, споживання або зловживання чи здатність джерел задовольнити попит.
Будинок не вважають таким, що має доступ до питної води, коли окремий будинок або група обслуговується трубопровідною системою, побудованою, наприклад, з деревини, бамбука або гумового шланга, підключеного безпосередньо до річки, колодязя чи іншого будинку.
Доступ до питної води є фундаментальною потребою та правом людини, життєво важливим для здоров’я всіх людей. Близько 1,1 мільярда людей не мають доступу до будь-якого якісного джерела питної води. 1,6 мільйона людей щороку помирають від діарейних захворювань, пов’язаних з відсутністю безпечної питної води та базових санітарних умов. Здоров’я та економічні вигоди від покращеного водопостачання домогосподарств і осіб добре задокументовані.
Цей показник відображає питання «інфраструктури спільноти» й «охорони здоров’я та догляду у громаді», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок у цілі «добробуту» та «стійкости» міста, як визначено в ISO 37101.
Відсоток населення міста, який має сталий доступ до якісного водного джерела, обчислюють як загальну кількість населення з доступом до покращеного джерела води (чисельник), поділену на загальну кількість населення міста. Результат потім множать на 100 і виражають у відсотках. Якісне джерело води має стосуватися водопровідної води, водопровідного крана, свердловини або насоса, захищеної свердловини, захищеного джерела або дощової води. Відсоток населення міста, який має сталий доступ до якісного водного джерела, являє собою відсоток населення, яке має достатній доступ до достатньої кількости безпечної води у своєму житлі або на зручній відстані від свого житла. Обґрунтований доступ до води визначають як доступність щонайменше 20 л води на людину на добу із джерела в межах одного кілометра від житла (Всесвітня організація охорони здоров’я/ЮНІСЕФ, звіт Глобального водопостачання та санітарії за 2000 рік).
Споживання води має бути гармонійним з водними ресурсами. Ця гармонія може бути досягнута вдосконаленням систем водопостачання та змін у структурі споживання води. Споживання води на людину залежить від доступности та ціни води, клімату та способів використання води, яку люди зазвичай використовують (наприклад, пиття, купання, миття, озеленення). У багатьох містах постачання питної води не є постійним, і домогосподарства забезпечують по кілька годин на день, щоб отримати доступну воду. Споживання води зазвичай значно вища у містах країн з високим рівнем доходу.
Цей показник відображає питання «економіки та сталого виробництва й споживання», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок у цілі «відповідального використання ресурсів» міста, як визначено в ISO 37101.
Загальний обсяг внутрішнього водоспоживання на душу населення (літри на добу) обчислюють як загальну кількість споживання води у місті для побутового використання (чисельник), поділену на за-гальну кількість населення міста (знаменник). Результат виражають як загальне внутрішнє споживання води на душу населення в літрах на добу. Враховують тільки воду, спожиту для побутових цілей. Воду, споживану в промислових і комер¬ційних цілях, не враховують. Внутрішнє водокористування — це невелика частина загального водоспоживання, що тягне за собою сільськогосподарське та промислове використання. Перед тим, як дістатися до користувачів, частина поданої води може бути втрачена через витік або незаконне відведення. У містах зі старими і погіршеними системами водонасичення значна частина трубопровідної води може бути втрачена через тріщини і дефекти труб. Тому важливо враховувати це в кінцевому споживанні і, за можливости, не брати фактичної пропозиції як кінцеве споживання.