Споживання води має бути гармонійним з водними ресурсами. Ця гармонія може бути досягнута вдосконаленням систем водопостачання та змін у структурі споживання води. Споживання води на людину залежить від доступности та ціни води, клімату та використання, до якого звичайно призначена вода (наприклад, для пиття, купання, миття, озеленення), та промислових, комерційних і сільськогосподарських підприємств. У багатьох містах постачання питної води не є постійним, і домогосподарства покладаються на кілька годин на день, щоб потрапити у доступну воду. Споживання води значно вище у містах країн з високим рівнем доходів, як і в більшости інших форм споживання.
Цей показник відображає питання «економіки та сталого виробництва й споживання», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок у цілі «відповідального використання ресурсів» міста, як визначено в ISO 37101.
Загальне споживання води на душу населення (літри на добу) обчислюють як загальну кількість споживання води у місті в літрах на день (чисельник), поділену на загальну чисельність населення міста (знаменник). Результат виражають у вигляді загального споживання води на душу населення в літрах на добу.
Надійність послуг водопостачання для користувача є кінцевою мірою під час оцінювання водопостачання, навіть якщо ця надійність базується як на кількісному, так і на якісному аспектах, а також на взаємопов’язаних системах забезпечення водопостачання, водопідготовки та розподілу води. Цей показник визначає, чи є система водопостачання надійною, або чи потребує система водопостачання фундаментальних чи граничних поліпшень.
Цей показник відображає питання «економіки та сталого виробництва й споживання», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок у цілі «відповідального використання ресурсів» та «благополуччя» й «привабливости» міста, як визначено в ISO 37101.
Кількість середньорічних години перерв у обслуговуванні води на домогосподарство обчислюють як загальну суму годин перерви, помножену на кількість домогосподарств, що зазнали впливу (чисельник), поділену на загальну кількість домогосподарств (знаменник). Результат виражають у вигляді середньорічних годин переривання водопостачання на домогосподарство. Збої в обслуговуванні води повинні стосуватися випадків повного відключення, обмеження потоку з низьким потоком, промивання водопроводу, а також охоплювати як «планові» перерви (для яких комунальне підприємство надало щонайменше 24 години регуляторні вимоги), так і «незаплановані» перерви (спричинені несправности в системі комунального підприємства).
Цей показник вилучає:
Перед тим, як потрапити до користувачів, частина поданої води може бути втрачена через витік або незаконне підключення до мережі. У містах зі старими і погіршеними системами водяного покриття значна частина водопровідної води може бути втрачена через тріщини і недоліки в трубах, наприклад, у деяких країнах Східної Європи таким чином втрачається до 30 % води.
Цей показник відображає питання «економіки та сталого виробництва й споживання», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок у цілі «відповідального використання ресурсів» міста, як визначено в ISO 37101.
Відсоток втрат води обчислюють як обсяг поданої води за вирахуванням обсягу утилізованої води (чисельник), поділений на загальний обсяг поданої води (знаменник). Результат потім множать на 100 і виражають у відсотках. Відсоток втрат води (не врахований для води) являє собою відсоток води, що втрачається від очищеної води, що потрапляє в систему розподілу, і яку не враховують і не виставляють за рахунок постачальника води. Це охоплює фактичні втрати води, наприклад, через витік труб, а також збитки від виставлення рахунків, наприклад, через неформальне або нелегальне з’єднання.