Відсоток твердих відходів міста, які біологічно обробляють і використовують як компост або біогаз

Багато міст виробляють більше твердих відходів, ніж вони можуть утилізувати. Навіть коли муніципальні бюд­жети є прийнятними для збирання, безпечне видалення чи утилізація зібраних відходів часто залишається проблемою. Біологічні процедури, такі як компостування та анаеробне зброджування, розвиваються в багатьох країнах і пропонують ефективне рішення для біорозкладаних відходів.

Цей показник відображає питання «інфраструктури спільноти» і «біорізноманіття та екосистемних послуг», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок у цілі «добробуту» й «збереження та поліпшення довкілля» міста, як визначено в ISO 37101.

Відсоток твердих побутових відходів міста, які біологічно обробляються та використовуються як компост, обчислюють як кількість твердих відходів міста, які компостуються або анаеробно перетрав-люються, у тоннах, мінус відходи сміття з компостувальних та анаеробних установок для перероблення (чисельник), поділену на загальну кількість твердих відходів, що утворюються в місті, у тоннах (знаменник). Результат потім множать на 100 і виражають у відсотках. Під компостованими або анаеробно переробленими відходи розуміють тверді відходи, що оброб-ляють в облаштованих приміщеннях, спеціально призначених для цієї мети. Кількість твердих відходів, що компостуються або анаеробно переробляються, оцінюють на вході в рослини, але кількість відходів, що виходять з рослин (метали, скло, інше), які переробляються, утилізуються в енергетичних відходах, або полігонів, які повинні бути вилучені з цього показника (це вже розглянуто в 16.3—16.8). Відходи, що розглядають у цьому показнику, відповідають твердим побутовим відходам, як визна-чено в показнику 16.2 (тобто відходи від комунальної каналізації).

Відсоток твердих побутових відходів міста, що утилізують у відкритому звалищі

Багато міст виробляють більше твердих відходів, ніж вони можуть утилізувати. Навіть коли муніципальні бюджети є придатними для збирання, безпечне видалення зібраних відходів часто залишається проблемою. Відкрите звалище як метод утилізації залишається альтернативою для деяких міст, що стикаються з бюджетними обмеженнями, особливо в містах з низькими доходами.

Цей показник відображає питання «інфраструктури спільноти» й «біорізноманіття та екосистемних послуг», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок у цілі «добробуту» і «збереження та поліпшення довкілля» міста, як визначено в ISO 37101.

Відсоток твердих побутових відходів міста, що утилізуються у відкритому звалищі, обчислюють як кількість твердих побутових відходів міста, що утилізується у відкритому звалищі, у тоннах (чисельник), поділену на загальну кількість твердих відходів, що утворюються в місті, у тоннах (знаменник). Результат потім множать на 100 і виражають у відсотках. Під відкритим звалищем розуміють звалище для утилізації відходів на відкритому просторі або в ямі, де тверді відходи утилізуються без подальшої обробки.

Відсоток твердих побутових відходів міста, що утилізують іншими засобами

Багато міст виробляють більше твердих відходів, ніж вони можуть утилізувати. Навіть коли муніципальні бюд­жети є придатними для збирання, безпечне видалення зібраних відходів часто залишається проблемою.

Цей показник відображає питання «інфраструктури спільноти» і «біорізноманіття та екосистемних послуг», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок у цілі «добробуту» та «збереження та поліпшення довкілля» міста, як визначено в ISO 37101.

Відсоток твердих побутових відходів міста, що утилізуються іншими засобами, обчислюють як за­гальну кількість твердих побутових відходів міста, що утилізується іншими засобами, у тоннах (чисель­ник), поділену на загальну кількість твердих відходів, що утворюються в місті, у тоннах (знаменник). Результат потім множать на 100 і виражають у відсотках.

Інші засоби відносять до способів утилізації засобами, відмінними від зазначених у 16.3 (утилізація), (санітарний полігон), 16.5 (переробка відходів в енергію), 16.6 (біологічне очищення) та 16.7 (відкрите звалище). Інші засоби охоплюють, наприклад, тверді відходи, які відкрито спалюють.

Виробництво небезпечних відходів на душу населення (тонн)

Кількість утворених небезпечних відходів є показником ризику для здоров’я людини та довкілля від небез­печних речовин. Небезпечні відходи впливають на здоров’я людей і погіршують довкілля. Небезпечні відходи можуть становити безпосередню небезпеку, наприклад, печіння шкіри в разі контакту або довгострокові ризики для здоров’я людини чи довкілля через накопичення токсичних речовин у довкіллі. Оскільки багато небезпечних речовин є сталими, вони дуже повільно руйнуються в довкіллі, вони накопичуються в повітрі, воді, їжі та ґрунті. Якщо утилізувати без належної обробки, небезпечні відходи можуть спричиняти серйозні, довготривалі пошкодження як наземних, так і водних екосистем. Це може призвести до фрагментації се­редовища проживання та порушення функціонування екосистем, що, у свою чергу, може призвести до втрати видів та зниження здатности екосистем підтримувати людський капітал та комерційну діяльність.

Цей показник відображає питання «економіки та сталого виробництва й споживання», як визначено в ISO 37101. Він може дозволити оцінити внесок у цілі «збереження та поліпшення довкілля» міста, як визначено в ISO 37101.