Відсоток населення міста, що регулярно обслуговують служби збирання твердих відходів, є показником здоров’я, чистоти та якости життя міста. Системи поводження з твердими відходами багато в чому сприяють охороні здоров’я, місцевій економіці, захисту довкілля, соціальному розумінню та освіті в сфері охорони довкілля.
Цей показник відображає питання «інфраструктури спільноти», як визначено в ISO 37101. Він може дозволити оцінити внесок у цілі «благополуччя» й «збереження та поліпшення довкілля», як визначено в ISO 37101.
Відсоток населення міста, яке регулярно збирає тверді побутові відходи, обчислюють як кількість людей у місті, які регулярно обслуговують комунальні чи інші підприємства для збору твердих побутових відходів (чисельник), поділену на загальну чисельність населення міста (знаменник). Результат потім множать на 100 і виражають у відсотках.
Регулярне збирання твердих відходів визначають як збір твердих відходів з домогосподарства, їх транспортування та скидання у спеціалізованих місцях, об’єкті (утилізаційні об’єкти або звалища) щонайменше щотижня або кожні два тижні. Якщо тверді відходи збирають будь-яким рухомим транспортним засобом особи, які не є юридично встановленою організацією, то будинок не вважають до- могосподарством, яке обслуговує служба збору твердих відходів.
Спочатку визначають кількість домогосподарств у місті, які регулярно обслуговують служби збору твердих побутових відходів. Даний показник розраховують як кількість домогосподарств, які обслуговує служба збирання твердих відходів, помножену на поточний середній розмір домогосподарства цього міста, щоб визначити кількість осіб, які регулярно обслуговують спеціалізовані служби збору твердих відходів.
Використання осіб, а не міста, як основи для розрахунку цього показника, дає змогу уникнути спотворень даних, що виникають на територіях місцевого самоврядування, які охоплюють як міські, так і неміські райони.
Цей показник визначає кількість відходів, яку виробляє місто, і рівень обслуговування, який надає місто для їх збору. Більший рівень утворення комунальних відходів сприяє більшим екологічним проблемам, і тому рівень сервісу зі збору, а також способи утилізації твердих побутових відходів є важливим компонентом муніципального екологічного управління. Збір твердих побутових відходів також є показником забезпечення містом чистоти, здоров’я та якости життя. Системи поводження з твердими відходами багато в чому сприяють охороні здоров’я, місцевій економіці, захисту довкілля, соціальному розумінню та освіті у сфері охорони довкілля.
Цей показник відображає питання «економіки та сталого виробництва й споживання», як визначено в ISO 37101. Він може дозволити оцінити внесок у цілі «збереження та поліпшення довкілля» міста, як визначено в ISO 37101.
Загальну кількість зібраних твердих побутових відходів на душу населення обчислюють як загальну кількість твердих (побутових та комерційних) відходів, вироблених у тоннах (чисельник), поділену на загальну чисельність населення міста (знаменник). Результат виражають у вигляді даних щодо загальної кількости твердих побутових відходів, що збирають на душу населення в тоннах.
До комунальних відходів потрібно зараховувати дані лише про ті, які зібрані муніципалітетами або підрядними організаціями.
Дані повинні стосуватися лише потоків відходів, якими керує місцева адміністрація, охоплюючи відходи, зібрані від імені місцевих органів влади приватними компаніями або регіональними асоціаціями, створеними з цією метою.
Дані щодо комунальних відходів повинні охоплювати інформацію про відходи від:
Визначення також має охоплювати дані стосовно: