Реакція на пожежу є однією з основних послуг, яку надають усі міста в ролі захисту життя і власности громадян.
Цей показник відображає показник «безпеки», як визначено в ISO 37101. Він може дозволити оцінити внесок у цілі «благополуччя» та «збереження та поліпшення довкілля» міста, як визначено в ISO 37101.
Кількість пожежників на 100 000 населення обчислюють як загальну кількість сертифікованих і оплачуваних пожежників, повного робочого часу (чисельник), поділену на 100 000 населення міста (знаменник). Результат виражають як кількість пожежників на 100 000 населення.
Пожежник повинен бути сертифікованим штатним співробітником, що перебуває у відділенні пожежогасіння, яке регулярно відповідає на щоденні дзвінки, сюди не входять працівники протипожежної безпеки, безпеки, підготовки, керування, вищого керівництва, що безпосередньо не бере участі у пожежогасінні, та зв’язку. Також не враховують пожежників для пожежних загонів компаній або заводів, але долучають військові пожежні дружини.
Цей показник призначено лише для визначення кількости оплачуваних сертифікованих пожежників, які займаються гасінням пожежі або безпосередньо пов’язаними з ними діями. Цей показник не повинен охоплювати пожежників-волонтерів і виноситися як окремий показник.
Кількість пожежників на 100 000 населення міста в цілому не є достатнім показником для вимірювання адекватности міських засобів реагування на пожежі. Кількість пожежників повинна бути встановлена на основі ризиків та рівнів ризику в конкретному місті. Структури, географія, щільність населення та попередній обсяг дзвінків відображають потребу і повинні бути враховані під час установлення кількости пожежників у громаді.
Одним з основних розрахунків, що демонструє ефективність пожежних служб міста, є кількість смертельних випадків, пов’язаних з пожежами, що відбуваються щорічно.
Цей показник відображає питання «безпеки», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок у цілі «благополуччя» міста, як визначено в ISO 37101.
Кількість смертельних випадків, пов’язаних із пожежами, на 100 000 населення обчислюють як загальну кількість смертей, пов’язаних із пожежею, зафіксованих за 12-місячний період (чисельник), поділених на 100 000 від загальної кількости населення міста (знаменник). Результат виражають як кількість смертельних випадків, пов’язаних із пожежами, на 100 000 населення.
Смерть, пов’язана з пожежею, повинна стосуватися смертельних випадків, безпосередньо пов’язаних з пожежною подією, причому якщо смерть настала протягом 30 днів після інциденту.
Деякі з чинників, які можуть впливати на частість загибелі в містах, охоплюють вік і щільність житлових будинків, запобігання пожеж і освітні зусилля, соціально-демографічні показники, застосування коду пожежі та наявність робочих детекторів диму та систем пожежної тривоги.
На показник привабливости міст для громадян та інвесторів впливають частота і величина природних небезпек, що виникають у місті, і здатність міста реагувати на них. Збитки, пов’язані з природними небезпеками в минулому, можуть свідчити про потенційну експозицію міста.
Цей показник відображає питання «безпеки», як визначено в ISO 37101. Він може дозволити оцінити внесок у цілі «благополуччя» та «адаптивності» міста, як визначено в ISO 37101.
Кількість смертей, пов’язаних із природними небезпеками, на 100 000 населення обчислюють як загальну кількість смертей, пов’язаних із природними небезпеками, зафіксованих за 12-місячний період (чисельник), поділену на 100 000 населення міста (знаменник). Результат виражають як кількість смертельних випадків, пов’язаних із природними небезпеками, на 100 000 населення.