Відсоток населення міста, що проживає нижче міжнародного граничного рівня бідности, є показником абсолютної бідности. Він відображає соціальну справедливість і відображає рівень економічної та соціальної маргінальности та/або інклюзивности в місті. Ліквідація крайньої бідности є важливим компонентом цілей сталого розвитку.
Цей показник відображає проблему «життя разом, взаємозалежність і взаємність», як визначено в ISO 37101. Це може дозволити оцінити внесок у цілі «благополуччя» та «соціальної згуртованости» міста, як визначено в ISO 37101 .
Відсоток населення міста, що проживає нижче міжнародного рівня бідности, обчислюють як кількість людей, які проживають нижче міжнародного граничного рівня бідности, установленого Організацією Об’єднаних Націй (чисельник), поділену на загальну чисельність міста (знаменник). Результат потім множать на 100 і виражають у відсотках.
Загальну кількість людей у місті, що проживають нижче міжнародного граничного рівня бідности, установленого Організацією Об’єднаних Націй, обчислюють множенням кількости міських домогосподарств на/або нижче межі бідности на поточну середню кількість осіб на домогосподарство для цього міста.
На міжнародному рівні люди, що живуть в умовах крайньої бідности, наразі визначені ООН як люди, які живуть менше ніж на 1,25 долара США на день (цілі сталого розвитку: кінець бідности у всіх його формах всюди).